Антон Санченко: «Моряки не люблять пригод, але все одно у них потрапляють»
Дуже атмосферою виявилася львівська презентація книги Антона Санченка «Земля Георгія», що відбувалася у п`ятницю, 15 липня, у Книгарні «Є». Здавалося, що до Львова завітало море. Адже разом з письменником та поетесою Галиною Крук говорили про українську і не тільки мариністику, про особливості морехідної термінології та морський сленг в Україні, про Грузію та мандариновий шлях, про контрабанду і браконьєрство, про азбуку Морзе і морські традиції, про Херсон і навіть про «Львівське море». Врешті, говорили про книгу, ділилися власними спогадами та почутими історіями про «велику воду» і навіть розповідали морські анекдоти :)
«Тема української мариністики - це така дуже спокуслива і невідома земля, - каже Галина Крук. - Ми собі досі її відкриваємо, знаємо небагатьох авторів, яких однозначно можна бачити в цій темі. Кого найперше згадуємо? Яновського, частково Довженка... Навіть якщо говорити про мариністику мальовану, то Айвазовського. Але фактично, в українській мариністиці є проблема того, що ми не знаємо авторів та їхніх текстів».
«Борис Житков, Микола Трублаїні, Леонід Тендюк, Віктор Сильченко, – називає у відповідь Антон Санченко. - Мариністи один одного люблять. Це настільки рідкісна спеціальність, що коли з’являється хтось наступний, то це колега, а не конкурент. Леонід Тендюк, наприклад, – це людина, яку я читав ще в дитинстві, і зустріч з ним була для мене, ніби я випив пива з Жулем Верном».
Антон Санченко ходив у море понад 13 років, тож має великий досвід у цій сфері. Проте письменник розповів, що черпав чимало історій для книги з розповідей знайомих мореплавців. «Це історії, які я чув від різних людей, при чому щоразу в якійсь новій варіації, - каже автор про книгу «Земля Георгія». - Мені залишалось їх записати. Але все ж я записав якийсь один варіант, і всі інші 8 оповідачів на мене образились (сміється). Це свого роду морський епос. Є багато історій, багато легендарних особистостей. Я, як херсонський моряк, збирав історії Херсону».
Мариніст розповів і про Грузію, яка посідає чільне місце у книзі. За словами письменника, грузини дуже приязні. «Грузія – неймовірно гостинна, дуже людяна. У них на першому плані людські стосунки, а вже на другому закон».
Особливо цікавим було для львів’ян дізнатися про львівське море. «У часи Кримського Ханства і Речі Посполитої Чорне море називалось Львівським. Львів тоді був для європейців найближчим цивілізованим до моря місцем», - розповів автор.
Море завжди сповнене пригод, але моряк повинен бути спокійним та вміти приймати виважені рішення, переконаний Антон Санченко. «Авантюрність - це погана риса для моряка, - каже письменник. - Моряк повинен бути нудним, все передбачувати, перестрахуватися. Є така приказка: «Ідеш в море на день - бери харчів на тиждень», тобто перестрахуйся. Моряки вони всі такі, не люблять пригод, але все одно у них потрапляють».
«Переглядаючи цю книжку, я зрозуміла, що погляд з суші на море один, але коли дивишся з моря на сушу - абсолютно інша перспектива розгортається. І, як люди на суші, ми часто не зауважуємо багатьох речей. Розкриття цих речей мені найбільше подобається в мариністиці», - ділилась думками Галина Крук. «Насправді, коли дивишся з моря на кавказькі, наприклад, краєвиди, захід сонця, – це неймовірні кадри, - продовжує думку Антон Санченко. - Просто дивишся і розумієш, що Бог є».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно