Вірш дня. Василь Махно
15.03.2021
«Вірш дня» - поетична рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
До речі, з 1 до 20 березня на фейсбук-сторінці Старого Лева триває щорічний проєкт #поетичнийберезень! Щодня на вас чекає новий вірш із однієї з 20-ти збірок видавництва та змога виграти поетичну книжку улюбленого автора. Умови конкурсу читайте тут. А зараз час для нового вірша.
***
з поезії — з долоні будяка:
ковтаю пил землі і порох світла
діряве серце — втомлена рука
рука дірява — втомлена ріка
папір голодний — але ручка сита
і будяковим оком як пастух
пантрую пагорб і зелені схили
загуслих у смолі осінніх мух
перину світла й чорний капелюх
відрікшись від обітниці і схими
тягну на собі із останніх сил
я розстібаю золотистий ґудзик
в дірявім серці — барбарис й кизил
в руці дірявій — діамант роси
й литі зерна сну і кукурудзи
я знаю що в долоні будяка
приховане і марлею накрите
біле вапно сухого молока
колючий погляд і тонка ріка
як розкіш волоцюги й сибарита
якщо долоні мають будяки
якщо ріка молочна і кисільна
то світять нам нью-йоркські маяки
зі всіх сторін — зі схилів будь-яких
в діряве серце
вельми не надійне
Василь Махно, із майбутньої книги «Паперовий міст»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно