Вірш дня. Катерина Міхаліцина
Міхаліцина Катерина
05.03.2020
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
залишитись часом так важко
що легше піти
і не пам’ятати
не вчити так легко й захланно
усі закапелки
всі способи бути на ти
із тим що ти любиш...
коли прокидається ранок
і птаха між інею
раптом озветься як сон
що довго ховався в розмаянім з ночі волоссі
а потім розкрилився вилетів
здався в полон
пташиному голосу там за вікном
між колосся
морозяних ліній хвоїнок
найперших вітрів
що пахнуть застудами і помаранчевим чаєм
так хочеться взяти
й сказати тобі кілька слів
бодай електронно
дитинно:
агов, я скучаю...
я хочу до тебе...
так легко піти
так важко залишитись
тобто всього лише бути
не десь а тут поряд
ліпити тоненькі мости
і нитки снувати
і ніжити бачити чути...
Катерина Міхаліцина, з поетичної збірки «Тінь у дзеркалі»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно