Вірш дня. Катерина Міхаліцина
20.06.2014
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
ПРО ДИВА І ДИВАКІВ
Жив десь-то на світі
фіалковий кіт.
Мав спину фіалкову,
лапи, живіт.
Фіалкову мордочку,
вуха і вуса.
Лиш хвостик мав чорний,
як щіть сажотруса.
І очі жовтющі,
як двійко кульбаб.
Кіт мешкав у хатці.
А з ним – Баобаб.
Вірніше – маленький
вазонок кімнатний
з незвичним ім’ям:
Баобаб Котохатній.
Котисько гуляв
з Баобабом й ціпком.
Сусіди вважали його
диваком.
І часто казали:
– Ой, пане Диваче,
щось ваш Баобаб
зажурився, одначе!..
Фіалковий кіт
посміхався у вуса
і хвіст настовбурчував –
щіть сажотруса.
Та якось приглянувся:
дійсно, сумний
його Баобабчик,
друзяка старий!
– Що сталося, друже? –
котисько спитав.
Але Баоба
лиш тихенько зітхав.
У хатці котячій
ні сну, ні спокою.
І раптом…
– Уррра! Знаю,
що це з тобою! –
гукнув, звеселівши,
фіалковий кіт. –
Ти хочеш додому.
Додому – і квит!
А де баобаби живуть,
любий друже?
Ну правильно, в Африці,
прошу вас дуже.
Ми їдемо в Африку!
Хутко, бігом!
Фіалковий кіт
із важким рюкзаком,
вазонком у лапах
чалапає містом
до аеропорту,
де купа туристів,
де ґави й роззяви,
візки й літаки.
Кіт чемно у касі
купує квитки.
Примружує очі –
дві жовті кульбаби.
Гукає:
– Мій, друже, нас ждуть баобаби!
Заходить у лайнер,
До Африки їде…
– Оце-то дивак! –
Гомоніли сусіди
і довго дивились
на темне вікно
в хатинці,
де мешкав колись-то давно
добряк і вигадник
фіалковий кіт:
фіалкові спина
і лапи, й живіт,
фіалкова мордочка,
вуха і вуса,
лиш хвостик був чорний,
як щіть сажотруса,
і очі жовтющі,
як двійко кульбаб.
А з ним іще мешкав
один Баобаб,
вірніше – маленький
вазонок кімнатний
з незвичним ім’ям:
Баобаб Котохатній.
Катерина Міхаліцина, з майбутньої дитячої книги
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно