Надія Калачова, Павло Баран

Центр духовної підтримки людей з особливими потребами «Емаус»

Два тижні тому мій друг Павло вперше був у книгарні. Павлу 32 роки. Він читає вголос товстезні книги і називає себе українським філософом,  а Сковорода належить до його улюблених мислителів. У дитинстві лікарі констатували у Павла «затримку розвитку». Попри діагноз Павло навчився читати. Читав не по складах – просто брав книгу й по літерах називав слова.

Деякий час Павло з мамою і сестрою жили у Польщі. Павло вслухався в мову й вивчив її. Тепер він читає не лише українською, але й польською.

Павло разом з друзями з особливими потребами та асистентами мешкає в домі «Емаус», у колегіумі Українського католицького університету. Нещодавно в гості до «Емаусу» завітала письменниця Дзвінка Матіяш. Павлу Дзвінка дуже сподобалась. Під час недільної прогулянки, коли ми з ним зайшли до книгарні, то обоє знали, яку книгу хочемо придбати.

 «Марту з вулиці Святого Миколая» Павло прочитав за декілька днів. Я запитала Павла про його враження від книги. І ось, що він відповів:

«Марта з вулиці Святого Миколая» – книга історична. В¬ ній дуже багато цікавих історій.

Головна героїня повісті, дівчинка Марта, мені дуже сподобалась. Марта – великий художник. Її картини – це твори, подібні до творів інших великих художників.

Мені сподобалось, як Марта святкувала день народження прекрасної Поліни, жінки, яка пересувається на візочку. Це було справжнє свято. Пан Карл, його я також запам’ятав, подарував Поліні плеєр.

Ще у Марти є подруга, Капітоліна. Капітоліна гарно говорить, гарно слухає, гарно спілкується, гарно жартує.

А Марта вміє чесно сумувати. Я хотів би познайомитись з нею, але на жаль, вона живе лише в книзі.

Книга «Марта з вулиці Святого Миколая» про те, коли є між людьми любов, коли в їхніх серцях є спокій чи біль, є переживання чи страх когось образити.

Дякую Дзвінці за цю книгу. Дзвінко, ти була особлива!

Я раджу багатьом людям прочитати цю книгу! У ній багато щастя, а щастя дуже корисне для всіх.