«Трімалхіон» замість «Великого Гетсбі»: перші назви найвідоміших творів
Старий Лев
01.02.2017
Як назвати книгу? Питання, яке постає перед кожним письменником і часто є дуже складним. «Сто років самотності», «Великий Гетсбі», «Лоліта», «Гордість і упередження»… Усі ці та багато інших книг, без яких ми сьогодні не уявляємо світової літератури, могли називатися абсолютно по-іншому. Деякі назви змінювали в останні хвилини перед подачею в друк. Пропонуємо добірку відомих творів, які ми могли б називатися зовсім не так, як ми з вами звикли.
Один із найвідоміших творів нобелівського лауреата Габрієля Гарсія Маркеса «Сто років самотності» міг побачити світ під доволі банальною назвою – «Дім». Проте цей заголовок могли асоціювати з книгою іншого письменника – «Великий дім» Альваро Самудіо, що вийшла на кілька років раніше.
Френсіс Скотт Фіцджеральд довго не міг визначитися з фінальною назвою свого найвідомішого роману, та й кількість варіантів була великою. Від «Трімалхіона» з посиланням на давньоримський твір «Сатирикон» до «Під червоним, білим і синім» з натяком на американський прапор. Проте врешті письменник обрав назву «Великий Гетсбі».
Робоча назва антиутопії Джорджа Оруелла «1984» – «Остання людина в Європі». Проте цей варіант не подобався ні автору, ні видавцям. Тож згодом книга вийшла у світ з більш комерційною назвою, якою ми знаємо її сьогодні.
Ілюстрація Lesley Barnes
Роман ірландського письменника Брема Стокера «Дракула» отримав низки екранізацій та адаптацій. Проте, чи знали ви, що ця назва закріпилась за твором лише незадовго до виходу книги? Перший варіант – «Мертвий. Не мертвий».
Льюїс Керролл вніс менше змін у заголовок, ніж інші. Рукопис Аліси вперше потрапив до читачів під назвою «Пригоди Аліси під землею». Вже згодом разом з видавцем письменник змінив назву на «Пригоди Аліси в Країні Див».
А ось роман Володимира Набокова, який приніс йому світову славу, міг називатися не «Лоліта», а «Королівство біля моря». Саме такою була робоча назва книги.
Початкова назва роману Джейн Остін «Гордість і упередження» – «Перші враження». Коли юна Джейн принесла рукопис у видавництво, його навіть не прийняли до розгляду. Лише через 16 років роман видали, а цьому передувало чимало змін як у назві, так і у змісті твору.
Ілюстрація Hugh Thomson, 1894
Перші уривки роману «Війна і мир» Льва Толстого світ побачив під різними назвами, а саме – «Все добре, що добре закінчується», «Три пори» та «1805». Вже згодом повна книга потрапила до читачів під заголовком «Війна і мир».
«Пожежник» – саме так могла називатися книга Рея Бредбері. Коли автор приніс рукопис у видавництво, його попросили розширити твір, а також змінити назву. Доопрацювання тексту вимагало більше часу, а ось з назвою Бредбері визначився швидко. Він зателефонував у пожежне відділення та запитав, за якої температури загоряється папір. Так і народився заголовок «451 градус за Фаренгейтом».
В Ернеста Гемінґвея був цілий список назв для мемуарів. «Деякі люди та місця», «Частини, про які ніхто не знає», «Писати правду», «Хороші цвяхи зроблені з заліза», «Як все почалось»… Врешті одна з найвідоміших автобіографічних книг вийшла під назвою «Свято, яке завжди з тобою».
Роман «Віднесені вітром» Маргарет Мітчелл пережив не лише зміну назви, а й зміну імені головної героїні. Твір потрапив у видавництво під заголовком «Завтра буде інший день», а героїню звали не Скарлет, а Пенсі. Після року доопрацювання та редагування книга стала такою, якою ми її знаємо сьогодні.
Іллюстрація Jennifer Tisdale
«Краса із попелу» – саме так хотів назвати свою книгу Вільям Сомерсет Моем, коли дізнався, що цю фразу вже має намір використати інший письменник. Тож Моем обрав назву «Тягар пристрастей людських», використавши поняття із праці Спінози.
А ось назву дебютного роману нобелівського лауреата Вільяма Ґолдінґа змінив видавець. Початковий заголовок – «Незнайомці з середини», остаточний – «Володар мух».
Під час написання книги Гарпер Лі зупинилася на двох варіантах назви, а саме «Аттікус» та «Сторож». Проте врешті вони видались їй надто персоналізованими і акцентованими лише на персонажеві. Тож письменниця використала фразу з книги – «Убити пересмішника», що означало вчинити гріх.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно