DanaZar, LiveLib 

Ось і друга частина майбутньої трилогії Саллі Грін. Як на мене не гірша, ніж перша, але якась зовсім інша. Що і подобається в цій серії, - ніколи не знаєш, на що чекати. Велика дяка «Видавництву Старого Лева» за те, що дуже швиденько перевели книжечку, а також за просто магічну обкладинку!

Читала я «Напівдикого» набагато довше, ніж того ж «Напівлихого». Як і в першій книжці, початок дається трошки важко. А ось після половини книжки вже відірватися практично неможливо. Саллі Ґрін, дяка їй велика, добре розкриває своїх персонажів та й підкидає декілька нових, без яких я вже не можу собі уявити наступну книжку.

Натан - молодчинка, тримається на рівні. За таким героєм спостерігати подобається, він відкривається зі всіх сторін, але найбільше з...  У «Напівдикому» просто надзвичайно багато Габріеля! Просто не можливо в нього не закохатись, Ґрін робить на хлопцеві просто величезний акцент. Хоча є деякі моменти, які мені зовсім не подобаються, але в наш час ними постійно «грішать» в книгах (британці, такі британці). Нові персонажі - Ван та Несбіт - покорили моє серце моментально. Особливо Несбіт, хоча інколи його просто хочеться вбити! Рада була поверненню Селії та Еллен, хоча в «Напівлихому» так і відчувалось, що це не остання їхня зустріч із читачами.

І Маркус! Ну нарешті, дочекались! Маркус вийшов шикарний. Дуже шкода, що Саллі мало показала його в «Напівлихому», але тим, хто захопився цією персоною в першій книжці, буде в радість побачити його знову...

Альянс Білих чаклунів і Чорних. Чи таке можливо?! Автор дасть відповідь на таке питання. Тепер хотілось би побачити останню частину хоча б наступного року!

Отже, Саллі Ґрін вдалось створити достойний young adult, який зможе знайти свого читача.