Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Білецька Наталія
Микола Гоголь. Маловідомі екранізації
Сьогодні народився Микола Гоголь – відомий письменник та драматург.  Його твори набули популярності у всьому світі та стали основою для багатьох театральних вистав, музичних творів, балетних постановок та інших літературних творів. І, звісно, усі хоча б раз переглядали стару картину за мотивами Гоголівської книги «Вечори на хуторі біля Диканьки» чи комедійний «Сорочинський ярмарок». Пропонуємо добірку не менш цікавих екранізацій творів письменника (а всього їх понад 90!), знятих за кордоном. 
 
 У 1933 на екрани вийшла чехословацька  комедійна стрічка режисера Мартіна Фріча «Ревізор». У цьому  проекті режисер практично не відступив від сюжету книги. Натомість акцентував увагу на «екзотичних» на той час сценах із зображенням розваг та відпочинку. А ще фільм наповнений низкою музичних вставок. У ролях – Власта Буріан, Ярослав Марван, Вацлав Трегл.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
А от американська екранізація-мюзикл 1949-го року Генрі Костера абсолютно не така достовірна. Режисер відійшов від оригіналу настільки, наскільки міг. Тож не дивно, що перед глядачами замість ревізора та його слуги з’являються бродячий актор та його друг-циган. Змінив режисер й імена акторів, і місце, і сюжет. Проте зберіг головну думку твору та притаманний Гоголю сарказм. У фільмі знімались Денні Кей, Уолтер Слезак, Барбара Бейтс та інші. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ще один «відірваний» від літературного твору фільм – «Тарас Бульба» американського режисера Дж. Лі Томпсон (1962). Трагічна історія українського народу на екрані перетворюється на пригодницьку мелодраму. Замість козацького вбрання – модні костюми, а головний герой Тарас – тепер запальний забіяка. Мабуть, така зміна сценарію зумовлена тогочасною модою кіноіндустрії.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
У  французькій ж екранізації (1936) Олексія Грановського традиційна історія Гоголя про боротьбу козацької держави за волю збережена. Проте у фільмі опущена передісторія  та зроблений менший акцент на історичний обставинах подій.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Найбільш близькою до первісного відчуття Гоголя вважають стрічку «Шинель» (1952) італійського виробництва. Режисера фільму Альберто Латтуада так само, як і Гоголя, хвилювали питання «маленької людини» та справедливості, тому він зумів максимально глибоко показати цю думку, а актори відтворити її на екрані. Звісно, є й відступи від оригінального тексту, наприклад, зміна імені головного персонажа та фінал, у якому режисер, на відміну від Гоголя,  залишає надію на справедливість.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ну і наостанок згадаємо про, мабуть, найвідомішу стрічку за мотивами книг Миколи Васильовича – кіноказку «Вечори на хуторі біля Диканьки» 1961-го, зняту режисером Олександром Роу. Не заважаючи на те, що стрічка була створена у радянські часи, картина вийшла дуже українською та демонструвала наші традиції, національні костюми та народні пісні. В основу фільму лягла повість «Ніч перед Різдвом». І справді перед глядачам – різдвяна ніч в українському селі. Та ось на біду з’явився чорт. Що  робити? Як перемогти чортяку? А ще й знайти для коханої  «царські» черевички?  Не чекайте різдвяного вечора, дивіться та посміхайтеся;)
 
 
 
 
 
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage