0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Магія старовини: 5 книжок, де події відбуваються в замках
Замки, що приховують багато таємниць – фантастичних, містичних, страшних, давно забутих чи доленосних, – одне з найкращих місць, куди можна перенести основні події твору. У замках значно більше місця, ніж в будинку, щоб заховати моторошні «скелети» минулого. Такий локус – завжди вдала приманка, що сторінка за сторінкою затягує читача у свої тенета. Залишилося додати складну загадку, трохи готичних деталей чи магії, одне велике кохання, трохи перешкод на шляху до нього – і ось вам ідеальна історія! Направду, є своя родзинка у тому, що події не розпорошуються, а концентруються в одному місці, доходячи під кінець до «точки кипіння». І все таємне стає явним, а всі знедолені нарешті знаходять щастя.
 
Пропоную топ-5 перевірених історій, де не останню роль відіграє замок – як місце основних дій чи навіть як один з героїв. Не загубіться в їхніх таємницях ;)
 
1.  «Мандрівний замок Хаула», Діана Вінн Джонс
 
 
Цьогоріч виповнюється 30 років з моменту виходу у світ одного з найвідоміших творів британської письменниці Діани Вінн Джонс. Здається, минуло не так багато часу, але «Мандрівний замок Хаула» вже встиг стати культовим фентезійним романом для кількох поколінь. Чарівники, відьми, заклинання, неймовірні перевтілення й магічні таємниці – перед таким не встоїть не те що дитина, а й чи не кожен дорослий.  До речі, «Мандрівний замок Хаула» започаткував цикл «Замок», куди входять ще дві книги авторки – «Повітряний замок» та «Дім багатьох доріг», що є сиквелами до першого роману. Про капелюшницю Софі, яку Відьма Пустирищ обернула на стару бабцю, не чув хіба що лінивий. Чималу славу казці приніс однойменний анімаційний фільм Хаяо Міядзакі, знятий за мотивами книжки у 2004 році.
 
 
Уява письменниці витворила єдиний у своєму роді будинок – високий лиховісний на вигляд Мандрівний Замок чарівника Хаула, що снував Пустирищем, з чотирма вежами і блакитним полум’ям, яке час від часу виривалося з хмарами чорного диму. Величезний ззовні, та не більше ніж два поверхи всередині, з кількома входами та дверима, що ведуть одразу до чотирьох місць – таким був новий дім Софі. Дівчина, як старша серед сестер, мала найменше шансів на щасливий кінець. Та добре серце й сильний характер виявилися сильнішими за приписи долі.
 
Ця повість повертає у дитинство, де батьки не могли відірвати нас від фільмів і книжок про чарівні палички, магічні заклинання, добрих і злих відьом, часові й просторові переміщення… Історія подарує мандрівку в казковий, не схожий на жоден інший світ, а мешканці Замку – привабливий Хаул, примхливий вогненний демон Кальцифер, милий учень Майкл – швидко стануть як рідні.
 
2. «Замок Броуді», Арчибальд Кронін
 
 
За дивним збігом ця історія теж про капелюшника, бо роман дослівно перекладається саме як «Замок капелюшника». Однак між жорстоким і тиранічним Джеймсом Броуді і Софі Хаттер немає нічого спільного. Події відбуваються у вигаданому шотландському містечку Лівенфорд. На його околиці прилаштувався доволі незвичний будинок, що мав похмурий і таємничий вигляд. Попри невеликі його розміри, дім з гордовитою величчю та холодною грубістю не поступався замку якого-небудь барона. Однак було в його архітектурі щось потаємне й потворне, що явно відчувалося всіма, хто довго вдивлявся в будинок. Споруду за своїм смаком збудував сам господар, Джеймс Броуді.
 
Атмосфера всередині будинку нічим не відрізнялася від того важкого враження, що справляв його фасад. Броуді мав власний погляд не лише не те, як має виглядати його маєток, а й як мають жити всі його мешканці – старенька мати, дружина Маргарет, син Метью та доньки Мері і Нессі. Щодня вони зазнавали деспотичної батьківської муштри. Броуді потрібні були ідеальна дружина, ідеальні діти, якими можна було б пишатися, які б уславлювали його ім’я. Іншого він не сприймав. Ніжність, що часом осяювала його обличчя, одразу ж поступалася зверхності й марнославству. Броуді не обходило щастя найближчих людей – його цікавило лише загальне визнання, схвалення сторонніх. Історія занурює в пітьму, не залишаючи місця світлу.
 
Одні критики виправдовують поведінку Броуді мораллю того часу, інші звинувачують його в усіх трагедіях, що випали на долю його родини. І все ж як би там не було, Джеймс Броуді ховається в багатьох з нас і час від часу проявляє себе – тоді, коли егоїзм застилає очі, а думки чужих стають важливішими за почуття рідних, коли перестаємо слухати й співпереживати.
 
3. «Джейн Ейр», Шарлотта Бронте
 
 
Мабуть, не знайдеться дорослої людини, яка б не чула про один з найвідоміших творів Шарлотти Бронте – «Джейн Ейр». Уперше роман письменниці було опубліковано у 1847 році під псевдонімом Каррер Белл. Під цим же псевдонімом – Белл (Bell) – за рік до того була видана невелика збірка віршів сестер Бронте, яка, однак, залишилася непоміченою. «Джейн Ейр» же одразу була схвально сприйнята читачами та літераторами. На сьогодні існує 11 екранізацій твору, який вже друге століття поспіль змушує читачів вболівати за долю Джейн і містера Рочестера. 
 
 
Цього разу читач має справу із замком, що приховує за зачиненими дверима жахливу таємницю, у дусі класичних готичних романів. Те, що надійно заховано у стінах Торнфільда, здатне вмить знищити крихке щастя знедоленої, але мужньої дівчини. Джейн сама як той замок, що мусить щодня оберігати її добре й горде серце від ворожого світу, злих людей, безчестя, жорстокості й несправедливості. Вона вибудувала довкола себе «мури» з совісті, чесності, справедливості й самопожертви. Ці «мури» замінили їй дім, якого вона ніколи не мала, і ці ж «мури» відкрили їй справжнє кохання – таке, коли заради коханого готовий пожертвувати своїми почуттями й відректися від власного щастя. 
 
Замок Рочестера згорає разом з його таємницею. А на попелі минулого розквітає майбутнє двох людей, які знайшли одне одного попри соціальну мораль й важкі пута долі. Джейн – героїня, яка назавжди западає в серце як взірець сміливості, порядності й моральної чистоти. Ця книжка піднімає на ноги й вчить мужньо дивитися долі у вічі, а за потреби й давати їй відсіч. А ще це одна з найкращих історій кохання у світовій літературі.
 
4. «Ребекка», Дафна дю Мор’є
 
 
Готичний роман, фактично з часу його виникнення у XVIII столітті в Англії, залишається улюбленцем багатьох читачів. Відлюдкуваті замки на вершині пагорба, що обдувається всіма вітрами; тиранічні чоловіки та беззахисні наївні жінки; страшенна таємниця, захована в стінах маєтку; привиди й загадкове шурхотіння… Це безпрограшні складові для написання захопливої історії, які, за вдалого поєднання зі стилістикою реалізму, працюють і в сучасних романах. 
 
Традиції готичного роману свого часу підхопила англійська письменниця Дафна дю Мор’є. Чи не найвідоміший її роман «Ребекка» називають «Джейн Ейр» нового часу. Між текстами легко провести паралель: деспотична тітка; молода дівчина, яка після недовгих залицянь до неї погоджується одружитися; таємниця колишньої дружини чоловіка, що й досі отруює життя; пожежа, що знищує минуле, щоб стати початком нового… Це і не дивно, адже сестри Бронте були одними з найулюбленіших письменниць Дафни дю Мор’є. Однак, попри тривіальність сюжету, «Ребекка» стала знаковим романом для літератури XX століття.
 
 
Перед читачем постає фамільний аристократичний маєток Мандерлі, оточений лісом й розкішною стіною з рододендронів. Мандерлі прилаштувався на березі моря, де й відбулася страшна подія, яка надовго затьмарила життя Максима де Вінтера. Роман не копіює, а, поєднуючи любовну прозу, психологічний трилер й інтелектуальний англійський детектив, витворює особливу атмосферу, яка не відпускає вже з першої сторінки.
 
У 1940 році, через два роки після публікації «Ребекки», відомий кінорежисер Альфред Гічкок зняв однойменний фільм. Стрічка здобула дві премії «Оскар», зокрема і за найкращий фільм року.
 
5. «Тринадцята казка», Діана Сеттерфілд
 
 
Не повірите, але є ще одна книжка, яку вже встигли охрестити «новою „Джейн Ейр”». У 2006 році вийшов дебютний роман ще невідомої тоді британської письменниці Діани Сеттерфілд – «Тринадцята казка». Книжка миттєво розійшлася мільйонними накладами в Англії та США і в тому ж році очолила список бестселерів за версією «The New York Times». У стилі Сеттерфілд критики вбачають наслідування сестер Бронте, Вілкі Коллінз, Дафни дю Мор’є. Більшість із сказаного про роман – вдалий піар, та, як би та не було, книжка пропонує досить інтелектуальну й містичну історію в жанрі «неоготики». Тут вам кохання і ревнощі, примари минулого і загадки теперішнього, страшна правда й химерна вигадка.
 
 
Головна героїня Маргарет Лі працює в букіністичній крамниці тата. Її улюблені книжки – «Джейн Ейр», «Ширлі» і «Вільєтт», «Буремний перевал», «Жінка в білому», «Міддлмарч». І часом вона готова собі зізнатися, що любить книжки більше ніж людей. Одного вечора вона знаходить лист від письменниці Віди Вінтер, яка не менше за свої книжки відома тим, що жодного разу не розказала журналістам правди про себе – для письменниці кожне інтерв’ю було новою можливістю проявити свою бурхливу фантазію. Міс Вінтер пропонує Маргарет стати її біографом. 
 
Що пов’язує Маргарет з однією із найвідоміших і найдивніших письменниць свого часу і чому саме їй та вирішила розповісти всю правду? Як з’ясується згодом, між ними насправді дуже багато спільного. Не одна розмова відбудеться у стінах похмурого маєтку міс Вінтер, і не одну приголомшливу таємницю свого життя повідає вона Маргарет. Разом з родинними секретами у розмовах письменниці і біографа проговорюватимуться важливі речі. А ще «Тринадцята казка» захопить усіх книгоманів описами антикварної родинної крамниці, розкішної бібліотеки в маєтку письменниці, розмовою про творчість і літературу. Від цього роману можна очікувати чого завгодно, але ніколи того, про що він вам насправді розкаже.