Книги з відкритим фіналом
Старий Лев
28.04.2015
Незавершена кінцівка або відкритий фінал – один із художніх прийомів, який часто трапляється у відомих творах різних часів і народів. Але іноді такі закінчення виникають не зумисне і зумовлені, наприклад, передчасною смертю автора. Зрештою, деякі класики світової літератури відомі саме завдяки своєму останньому незавершеному твору. Пропонуємо розглянути кілька таких книг, кінцівку яких кожен читач може створити власну.
«Пригоди бравого вояка Швейка» - незакінчений сатиричний роман чеського письменника Ярослава Гашека, в якому описуються події Першої світової війни. Автор планував видати роман у шести частинах. Але доля склалася інакше. Через передчасну смерть письменника вийшли друком лише три повні та четвертий незавершений том. Сьогодні «Пригоди бравого вояка Швейка» вважають одним із найяскравіших творів того періоду, а роман так і видають у незавершеному вигляді. То яка доля спіткала головного героя? Домислюйте самі.
«Таємниця Едвіна Друда» - детективний роман Чарльза Діккенса, яким він планував здивувати літературних критиків того часу. Після того, як Діккенс видав низку книг, розкритикованих за простоту та передбачуваність сюжетів, письменник взявся за детектив. Але дописати його не встиг, кінцівка залишилась незавершеною. Діккенс помер, так і не розкривши читачам долі головного героя та імені вбивці. І навіть вивчення щоденників та листів письменника не дають змоги розгадати цю загадку.
Завершальним романом Франца Кафки став твір «Замок». До його написання Кафку спонукав нервовий зрив. І хоч автор працював над книгою близько восьми місяців, вона так і лишилась незавершеною – письменник оголосив, що припиняє літературну діяльність. Сьогодні дослідники бачать у начебто простій історії про землеміра біографічні факти із життя автора, а образ головного персонажа ототожнюють із внутрішніми переживаннями Кафки.
Виявляється, «Мертві душі» Миколи Гоголя повинні були складатися із трьох частин. Перша – відома усім сьогодні комедійна та іронічна історія людей того часу. Дві інші мали б мати абсолютно інший характер. У другій частині Гоголь хотів описати позитивні риси суспільства, а третю перетворити на релігійну проповідь. Проте, дописавши другу частину, Гоголь зрозумів її нелогічність, та спалив рукопис. Зрештою, «Мертві душі» так і залишилися в одній частині.
13 років присвятив Марсель Пруст написанню свого найвідомішого твору «У пошуках втраченого часу». І не дописав його. Ця книга – опис життя письменника, насичена безліччю персонажів та автобіографічними фактами. Кілька частин твору були опубліковані за життя автора, три – упорядкував та видав його брат Робер після смерті письменника. Останню частину під назвою «Віднайдений час» було знайдено після смерті Пруста. Достеменно не відомо, чи мала вона бути останньою, але саме нею завершили видавці роман таким, яким ми його читаємо сьогодні.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно