Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Старий Лев
Факти з життя Нобелівських лауреатів
Нобелівська премія – одна із найпрестижніших нагород у більшості сфер, у тому числі – у сфері літератури. Але як багато ми знаємо про тих визначних письменників та поетів, які її отримують? Пропонуємо вам кілька цікавих фактів з життя нобелівських лауреатів з літератури.
 
Еліс Манро (лауреат 2013 року) – єдина письменниця, яка отримала Нобелівську премію за короткі оповідання. Еліс народила чотирьох доньок, проте одна із них померла відразу після народження. Канадська письменниця свого часу працювала офіціанткою, також збирала тютюн.
 
Мо Янь (лауреат 2012 року). Справжнє ім’я - Гуань Моє. Мо Янь – це псевдонім, що з китайської перекладається як «мовчи».
 
Томас Транстремер (лауреат 2011 року). Цей швейцарський письменник – дуже багатогранна людина. Він і піаніст, і лікар-психолог, який раніше працював у в’язниці для неповнолітніх. Також він вважається одним із ключових постатей культури Швеції в контексті світового бачення.
 
Маріо Варгас Льоса (лауреат 2010 року) робив спробу стати президентом Перу. Також письменник був у поганих стосунках із Маркесом.
 
Німецька письменниця Герта Мюллер (лауреат 2009 року) активно підтримувала українське бажання до євроінтеграції. А також була учасницею пікетування російської асамблеї в Берліні.
 
Француз Жан-Марі Ґюстав Ле Клезіо (лауреат 2008 року) - є автором історії кохання Фріди Кало і Дієго. Перші книги написав у 8-річному віці.
 
Дорріс Лессінг (лауреат 2007 року). Британська письменниця є найстарішою лауреаткою (на момент присудження премії). Значну частину життя провела у Зімбабве, куди виїхала у віці 6 років, а повернувшись до Лондона взялась за письменницьку справу.
 
Орхан Памук (лауреат 2006 року) народився в заможній турецькій родині. Зараз працює викладачем Колумбійського університету, викладає порівняльну літературу.
 
Гарольд Пінтер (лауреат 2005 року) – не лише письменник, але й почесний кандидат наук у майже півсотні університетів Європи. Брав участь у екранізаціях таких творів: «Процес» Франца Кафки, «Останній магнат» Френсіса Скотта Фіцджеральда та «Коханка французького лейтенанта» Джона Фаулза.
 
До літературної творчості австрійську письменницю Ельфріде Єлінек (лауреат 2004 року) підштовхнули нервові зриви та приступи паніки.
 
Джон Максвелл Кутзее (лауреат 2003 року) з Південної Африки вивчав творчість Семюеля Беккета, що і стало темою його дисертації. Не мав змоги потрапити у США через протести війни у В’єтнамі.
 
Імре Кертес (лауреат 2002 року) з Угорщини створив свої твори на основі власних переживань: він єврей, який сидів у концтаборах Аушвіц та Бухенвальд. Також займався перекладом праць Ніцше і Вітгенштейна.
 
Британець Відьядхар Сураджпрасад Найпол (лауреат 2001 року) обрав журналістський шлях батька. Намагався вступити в Оксфорд, але після невдалих спроб йому пощастило влаштуватись на ВВС. Не зміг приїхати на похорони батька через брак коштів на квиток.
 
Гао Сінцзянь (лауреат 2000 року) описав у своєму творі «Втікачі» події на площі Тяньаньмень 1989 року, тому усі його твори заборонені на власній батьківщині.
 
Гюнтер Грасс (лауреат 1999 року) оголосив, що служив у військовому угрупуванні Ваффен-СС, але не зробив жодного пострілу.
 
Жозе Сарамаґо (лауреат 1998 року) з Португалії опанував фах автослюсаря. Його твір «Євангеліє від Ісуса», де письменник зображає своє бачення християнської історії, обурює католицьку церкву і стало приводом для заборони висувати письменника на будь-які нагороди.
 
Італієць Даріо Фо (лауреат 1997 року) народився у бідній родині, яка переховувала партизанів та євреїв. Сам письменник був і актором, і режисером, і керівником мандрівного театру.
 
Віслава Шимборська (лауреат 1996 року) працювала клерком під час Другої світової війни. Не закінчила Ягеллонський університет через брак коштів. Віслава підписала маніфест на підтримку смертної кари, що викликало обурення спільноти.
 
Шеймас Гіні (лауреат 1995 року) найстарший серед 9 братів та сестер. Уся його творчість зосереджена на батьківщині - Ірландії. Працював викладачем риторики, є доктором літератури та професором поезії. Коли оголосили його переможцем премії, Шеймас з родиною був у Греції, тож довгий час з ним не могли зв’язатися.
 
Кендзабуро Ое (лауреат 1994 року) ще у дитинстві втратив батька та бабусю. В університетські роки вивчав творчість Камю та Паскаля, але свою дослідницьку роботу зосередив на Сартрові. Перший твір був написаний ще в університеті, і саме він приніс першу популярність і підштовхнув до подальшої творчості.
 
Тоні Моррісон (лауреат 1993 року) писала магістерську дисертацію на тему самогубства в творчості Фолкнера і Вірджинії Вулф. На одній із лекцій розповіла про темношкіру дівчинку, що мріяла мати блакитні очі. Ця історія і стала основою для її першого роману.
 
 
 
 
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage