БуквоМама: Перешкоди на шляху до успіху
Читацький марафон БуквоМама
21.09.2016
Христина Содомора
Тим, хто не завжди уважно слідкує за нашим з Марічкою Удуд читацьким марафоном БуквоМама, нагадаю, що у вересні ми занурюємося у книги про успіх, мотивацію та щастя. Яким же чином до цієї теми потрапила книга про способи вирішення проблем, про шляхи ведення переговорів? Спробую пояснити це у своєму відгуку про видання.
Роджер Фішер, Вільям Юрі, Брюс Петтон. Шлях до ТАК: як вести переговори, не здаючи позицій / переклад з англійської Роксоляни Свято. – К.: Основи, 2016. – 220 с.
ХТО -
Роджер Фішер, Вільям Юрі, Брюс Петтон - співзасновники Гарвардської переговорної програми. Автори наукових та популярних книг.
ПРО ЩО -
Якщо дуже коротко, то книжка про те, як вести переговори. І в цій лаконічності одразу видно всю складність проблеми. Адже переговори бувають дуже різні не лише щодо питання, яке слід вирішити, але й щодо обставин, часу чи інших зовнішніх контекстуальних чинників, а також і щодо людського фактора. Так, всі переговори не однакові, але автори аналізують елементи, які є незмінними і спільними. Але спільними не для загалом переговорів, а для засадничих, які автори ще називають переговорами щодо суті.
Аналіз тих елементів, а ïх всього 4, якраз і складають основу книжки, основу простого методу переговорів, який можна застосувати фактично за будь-яких обставин.
Ось ці чотири елементи:
1. Люди. Відокремлювати людей від проблем. Ба навіть більше – «сприймати ці потреби (потреби вирішити якусь проблему – ред.) як спільну проблему». С.65
2. Інтереси. Зосереджуватися на інтересах власних і протилежної сторони. Тобто на тому, що для вас і для них є важливим («бажання і турботи – це і є інтереси» С.68), а не на позиціях, які не завжди можуть враховувати усю палітру інтересів і бути фрагментарними. «Ваша позиція – це те, щодо чого ви ухвалили певне рішення. Ваші інтереси – це те, що спонукало вас ухвалити саме це рішення». С.68 І власне ця різниця є ключовою.
3. Альтернативи. Розглядати альтернативні варіанти вирішення проблеми, вигідні для всіх, придумувати нові, і вже опісля приймати рішення.
4. Критерії. Рішення повинно базуватися на об'єктивних критеріях, якщо суб'єктивні чинники однієї зі сторін несправедливо переважають.
Звісно, деякі елементи на перший погляд можуть видатися нечіткими чи незрозумілими. Але тому й варто прочитати цю книжку, щоб отримати ґрунтовні фахові роз'яснення.
Ще одним важливим аргументом на користь книжки є ïï випробування часом і людьми. Видана вперше 30 років тому, книжка перевидається вже втретє. І український переклад здійснено саме із останньої редакції видання.
ЯК -
Є книжки, які на початку читання можуть видаватись не надто захопливими чи нецікавими, проте до кінця текст розгоряється і запалює читача, як наприклад, «Доставка щастя» Тоні Шея. А буває навпаки – вже з перших сторінок неможливо відірватися від читання, але до останнього абзацу доповзаєш, виснажений, хоча водночас ситий ідеями і свіжими думками. Саме такою мені видалась оця – «Шлях до ТАК».
Третина, а може й половина книжки прочиталась на одному подиху, щоразу відкриваючи нові грані мистецтва переговорів. Але до кінця книжки ставало дещо важко і складно. Можливо через перенасичення темою, яка, погодьмося, доволі вузька. Можливо через те, що це не художній текст і вимагає все-таки постійної зосередженості та уважності до деталей.
Загалом читати цікаво найперше через ілюстративність – багато прикладів, історій, ситуацій, які висвітлено у ключі кожного із чотирьох елементів переговорного методу. А це завжди якнайкраще допомагає зрозуміти і засвоїти матеріал.
КОМУ -
Книжка варта уваги та часу кожної людини, якій небайдуже, як і про що вона веде розмову з іншими.
Щодо мене, то після прочитання вона стала на полиці поряд із «Доставкою щастя» Тоні Шея, «Як ви збудуєте своє життя» Клайва Крістенсена і навіть із Марі Кондо «Викинь мотлох із життя», які я читала в рамках цього марафону. Чому? Бо «Шлях до ТАК» – це не лише книжка про метод ведення переговорів, а взагалі про спосіб спілкування з іншим, про адекватне сприйняття власної позиції, думок і слів, а отже про один із методів досягнення успіху у сферах кар'єрного і приватного.
Адже переговори – це не лише вирішення питань міжнародного масштабу, наприклад, про ядерне озброєння, але й уміння домовитись із дитиною про прибирання іграшок у кімнаті; а також це мистецтво ладнати з людьми і з проблемами, які виникають на шляху до нашого щастя і нашого успіху, знову ж таки – публічного чи індивідуального. Здається, я спробувала відповісти на запитання, поставлене на початку.
ЦИТАТИ -
«Розуміти – не означає погоджуватися». С.62
«Будьте відкритими до аргументів, але закритими до погроз». С.109
«Страхи, навіть необґрунтовані, є справжніми страхами, яким треба давати раду». С.49
«Хоч яким корисним може бути погляд на об'єктивну реальність, урешті саме реальність (так, як ïï бачить кожна зі сторін) становить проблему в переговорах і відкриває шлях до ïï вирішення». С.49
«Тиша – один із найуспішніших видів зброї. Скористайтеся нею. Якщо вам зробили необдуману пропозицію або невиправдано атакували, найкраще, що можна зробити, - це просто сидіти і не казати ні слова». С. 138
«Ключ до мудрого ухвалення рішень – байдуже, йдеться про виготовлення вина, спорт чи переговори, – у виборі з-поміж великої кількості та розмаїття варіантів». С.93
ПОДЯКА -
Видавництву «Основи» за переклад і видання цієї важливої та актуальної книжки.
АНОНС -
Останньої середи вересня Марічка Удуд поверне нас в українські реалії і розповість про відомих українців, яким вдалося досягти успіху. Мова йтиме про другу порцію «theUkrainians ІІ: історії успіху» від «Видавництва Старого Лева». Обов'язково дочекайтеся!
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно