Родинна хроніка волелюбних козаків
10.11.2014
Роман Олександра Зубченка "Перемагаючи долю" є ще одним яскравим свідченням того, що нарешті в українській літературі для дітей та юнацтва міцно утверджується історична тематика. Та і не дивно це. Адже протягом багатьох десятиліть, під тиском колоніальної цензури, українські письменники писали про що завгодно, лише не про героїчне історичне минуле нашого народу, а коли і "дозволено" було звертатись до історичних шарів, то за обов'язкової умови відповідності настановам валуєвських чи ленінських "бачень".
Сьогодні з'явилась ціла когорта наших дитячих письменників, які активно, і, я би сказав, доволі успішно працюють на історичній ниві. До цих імен тепер, безумовно, додається і Олександр Зубченко.
"Перемагаючи долю" - великий обсягом роман, своєрідна родинна хроніка волелюбних українських козаків, які за жодних обставин не коряться ані лихому ворогові, ані самим цим обставинам. А береже їх – любов до рідної України і ненависть до її ворогів.
Двоє братів – Іван та Юрко, ще дітьми потрапляють до татарського полону і виростають на чужині. Один з них – в далекому Китаї, інший у так само неблизькій Туреччині. Хлопці виростають справжніми лицарями, сміливими і вправними вояками і через безліч пригод та труднощів повертаються до рідної України, яка, напередодні Великої Хмельниччини, вирує гнівом і ненавистю, як до польських, так і до татарських людоловів.
Роман попри, як я вже зазначав, значний обсяг (понад 500 сторінок) протягом усього читання захоплює читача нескінченими пригодами героїв, добре "закручений" сюжет, переконаний, не дасть юному читачеві відірватись від книги.
І разом з карколомними пригодами, ненав'язливо автор виховує в юному читачеві любов до Батьківщини, сміливість і мужність, завждну потребу справжніх синів захищати рідну Матір Україну.
В Україні через багато літ брати знаходять одне одного і, звичайно ж, торують дорогу на Січ, яка протягом багатьох десятиліть була серцем українського спротиву. Тут, серед козаків, брати утверджуються, як безкомпромісні захисники, щирі товариші і шляхетні лицарі.
Поруч з вигаданими героями в романі зустрічаємо й історичні постаті Богдана Хмельницького, Павлюка, Богуна та багатьох інших наших звитяжців.
Зовсім не зайвими, хоча дещо і вибиваються з тла оповіді, виглядають документальні історичні екскурси, що пояснюють те історичне тло, на якому розгортаються події роману.
Проте мушу сказати, що роман, як на мене, можна було б дещо скоротити за рахунок, скажімо, двобоїв Івана з різними суперниками, але з одним результатом, (їх у романі не один і не два) що, гадаю, надало б оповіді більшої динамічності і гостроти.
Загалом повинен сказати, що роман "Перемагаючи долю" Олександрові Зубченку вдався і, безумовно, знайде широкого вдячного читача серед українських підлітків та й не лише серед них.
Поет, член журі «Книги року ВВС-2014» Тарас Федюк
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно