Перші пригоди Мумі-троля
Білецька Наталія
17.06.2014
" - А люди здогадувалися про ваше існування?…
- Не всі. Вони відчували нашу присутність тільки на самоті,
їм здавалося, наче легкий повів вітерцю
торкався потилиці."
Здогадуєтесь, про кого це? Про мумі-тролів Туве Янссон - письменниці, твори якої увійшли в список класики літератури, а віднедавна вивчаються в українських школах. І якщо прийнято вважати історії про «муміків» дитячою літературою, будьте певні - ці маленькі білі істоти припадуть до душі і малюкам, і дорослим.
Мабуть, увесь світ знає про Долину мумі-тролів, про блакитну хатинку та садок біля неї, що знайшли собі місце у центрі Долини, і про родину мумі-тролів, які там живуть. Але якщо Ви не знаєте, як мумі-тролі знайшли Долину і як будувався блакитний будиночок, почитайте казку «Маленькі тролі і велика повінь».
Саме у ній починається історія Мумі-троля, його мами та тата, вперше з’являється Крихітне Звірятко (він же Чмих) та чимало інших істот, які живуть у літературному світі Туве Янссон. Разом з героями читач вперше потрапить до чарівної Долини та навіть встигне погостити у новій домівці «муміків».
Як на мене, найголовнішим скарбом цієї повісті є не золото чи смарагди, якими завжди марив Чмих, а пошук дому, того місця в світі, яке призначене саме тобі. Таким місцем для родини мумі-тролів і стає Долина і блакитний будинок, який об'єднав давно загублену родину.
«- Ми тепер багаті! - вигукувало Крихітне Звірятко.
- Можемо купити собі автомобіль і ще більшу хату!
- Ні, - заперечила Мама Мумі-троля.
- Цей будиночок - найгарніший у світі, іншого нам не треба».
«Комета прилітає» - другий твір в книзі. Він навчить позитивно дивитись на життя, вірити, що навіть з найкритичніших ситуацій можна знайти вихід.
Що має значення, коли на вашу домівку летить велетенська "самотня зірка з вогненним хвостиком, яка стратила глузд і метається Всесвітом", що аж ніяк не віщує нічого доброго? Мабуть, у нашому світі всі давно б прощалися з життям і тікали куди-подалі. Так зробила більшість населення Долини, але не мумі-тролі. Бо це - відчайдухи, які в критичний момент встигають і потанцювати, і накупити прикрас, і походити на ходулях по морському дні та переймаються не через комету, а через потрощений торт. Вони ж бо вірять: комета не завдасть їм шкоди, головне - встигнути до дому.
«Чарівний капелюх» - найчарівніша історія. Виявляється, не лише кролики вилазять з капелюхів, а й справжні-справжнісінькі чаклуни. «Чарівний капелюх» - це гімн собі. Але не про те, що себе треба возвеличувати, а про те, що треба бути собою і любити себе таким, як є, навіть якщо у вас маленькі оченята чи ще якась (на вашу перебільшену думку) вада. А ще добре подумайте, перш ніж загадувати бажання, бо хтозна, чи добро воно вам принесе, чи якусь капость.
Казки Туве Янссон багаті на образи: усі герої мають свої, унікальні і впізнаванні риси. Мумі-троль - благородний лицар свого світу. Мумі-Мама - дуже добра, і, як будь-яка мама, прагне усіх нагодувати. Мумі-Тато - майстер на всі руки. Чмих - мале, жадібне, полохливе, але водночас миле звірятко. Нюхмумрик - справжній мандрівник. Хропусь з педантичним бажанням все контролювати, і його сестра Хропся - ніжна квітка, яка милується собою. Я б упізнала їх образи навіть без підписів.
Без чудових ілюстрацій Туве Янссон книга була б неповноцінною. А неперевершене оформлення палітурки Творчою майстернею «Аґрафка» лише довершило видання.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно