«Номінація» – подарунок шанувальникам прози Іздрика
23.12.2016
Микола Петращук, Друг читача
Юрій Іздрик відомий прикарпатський прозаїк та поет, яскравий представник постмодерну в українській літературі, культуролог, літературознавець, автор концептуального журналу «Четвер». Він, як яскравий представник станіславського феномену, стає особливо помітний в українському літературному просторі в середині 90-х та до сьогодні, попри відсутнє активне публічне життя, не втрачає авторитету.
Нещодавно була опублікована найповніша на сьогодні збірка прозових текстів Юрія Іздрика – «Номінація. Книги і твори». Книжка поділена на два великі розділи. До першого увійшли романи «Воццек», «Подвійний Леон», «АМТМ» та збірка «ТАКЕ». Другий розділ, який має назву «Твори», містить сорок три коротких твори написані автором в різний час. Серед них не тільки тексти, що свого часу ввійшли до культової збірки «Острів КРК та інші історії» (повість «Острів КРК» та новели «Коридор», «Вода», «Вітер», «Війна», «Батько») чи до збірки «Флешка-2GB» (есеї «Крапки над “я”», «Поет і йог…», «F.1 Короткий курс», «Урок малювання», «Гра сірниками», «Готель “Україна”», «Лови на лева», «Львів: Секвенції психозу», «Levels of Lviv», «Станіслав: туга за несправжнім», «По коліна в Європі», «Біографія артисти», «Без кінця», «Свобода дада»), але й інші, які публікувалися в різний час у різних виданнях.
Проза Іздрика особлива та відрізняє його від інших авторів. Поява його творів символізувала початок післякарнавального етапу розвитку українського постмодернізму. Вони відкривають для читача свідомість інтелектуала, який не закривається у власній мушлі. Відповідно, заглибившись в тексти автора читач має змогу зануритись у таємниці людської душі, спостерігати не тільки за психологічними (психічними) зрушеннями, але й підсвідомим його героїв. Часом в них відсутній лінійний сюжет, а самі вони схожі на колаж, насичені алюзіями та пронизані глибоким сумом, а, подекуди, і іронією.
До теми. Купити книгу «Номінація»
Вільна композиція творів дає Іздрику багато місця для експериментів. Він, як справжній новатор, не боїться експериментувати з мовою та гратися словами. Окрім того, собі в співучасники він закликає читача, якого покликано зрозуміти авторський текст, та розкодувати прихований в ньому месидж. Іздрик не боїться творити та бути відповідальним за створене. Він сміливо дивиться в майбутнє.
Це й ілюструють його тексти. В есеї «Свобода дада» герой говорить: «І практіческі путьом длітєльних експириментов було доказано, шо чоловік токо в творчестві своїм може буть вповні свободним. Ну, бо сам поразмисли, де іше всьо зависить ісключительно од самого чоловіка? Істинно речу, – в творчестві, дєточка, в сознанії і созиданії.» А в «Апології чекання» натрапляємо на такий уривок: «… невідомість не лякає мене. Яким би загрозливим не видавалося незбагненне майбутнє, мені комфортніше й природніше чекати його, аніж планувати завтрашній день».
Окремо хочеться сказати, що збірка «Номінація», опублікована «Видавництвом Старого Лева», оформлена в ошатну тверду палітурку, а текст надруковано на якісному папері.
З усього вище сказаного, стає зрозуміло, що збірка творів Іздрика наповнена не завжди простими текстами, які розраховані на читача, для якого пошук сенсів звична справа. Це робить книжку гарним подарунком не тільки шанувальникам творчості автора, але й постмодернізму, зокрема, українського.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно