Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

«Казки Різдва» від Богдани Матіяш
Random
Книжки про Різдво добрі хоча б тим, що вони найімовірніше несуть доброту. Інші книжки теж можуть нести хороші якості, але можуть й не нести. Але якщо автор вже береться за різдвяну тему, то не може інакше писати, ніж по-доброму. Тим більше, якщо він не просто береться за цю тему, а вона сама йому приходить.
 
Щороку напередодні зимових свят появляється низка тематичних видань. Цей рік не виняток, і надзвичайно позитивно, що є українські книжки до свята Миколая, до Різдва, до Зими, до Життя… Від віршиків до історій, і справжніх різдвяних казок.
 
Щоб довго не мудрувати, а означити лише так, як є, відома поетеса Богдана Матіяш назвала свою першу дитячу й прозову книжку «Казки Різдва». А ще на титулі вказано, що це «книга перша». Значить на наступне Різдво буде й «книга друга». Себто цих казок буде аж дві прекрасні книжки. Чому прекрасні? В тому числі й тому,що художній оформлювач казок Володимир Штанкотак малює. Кожна ілюстрація точна і красива. Можна навіть не любити ні казок, ні читання, але малюнки захочеться переглянути. А потім і читати захочеться. Мені вже так є.
 
«Ці казки пронизані світлом і спокоєм від першої літери й до останньої,» – читаємо в анотації, а потім вже є присвята «Моєму Татові» і перша «Казка про Королеву та мудрого Оленя». Гарно, коли діти присвячують батькам книжки казок. І гарні самі казки, які вже є присвячені нам, читачам.
 
Але не одразу радісно, бо сумно – в Королеви така біда, що загинув чоловік під час бурі і помер син від хвороби. Вона впала в смуток і був він такий, що «заступив собою півсвіту». Від того шкодило всі довколишнім. І навіть коли піддані зібралися до неї на передріздвяний бенкет, то харчі хоч були дуже смачними, але кожен щось собі згадував сумне і так було. Аж Королева розплакалася і вибігла на край свого палацу до струмка, який ніколи не замерзає. Там зустріла Оленя, котрий відвів її до Старця на пораду. Старець звернувся мудро і розсудливо: «Королево, смуток твій гіркий, але одягни його в радість, бо хоч які випробування має перейти справжня любов, її ніколи не меншає».
 
Вікові «рамці» «Казок Різдва» – «для молодшого шкільного віку», але, насправді, читач може бути і суттєво старший, або й дуже старий, або й зовсім маленький, якщо батьки прочитають книжку для себе і старатимуться бути трохи так. По-доброму.
 
Старець мовив Королеві, аби не смутилася, бо не вона одна така в світі. В її підданих теж чимало прикрощів і смутків: «Розділи з ними їхні болі – і помалу забудеш свій біль. Коли на обличчях тих, кому щойно боліло, з’явиться усміх, відчуєш найбільше щастя і тобі теж захочеться усміхатися». І, власне, чи не найголовніша сентенція: «Коли не можеш бути всім для когось одного найдорожчого, будь усім для всіх».
 
У другій казці «Жінка і Кіт» ідеться про безпосередність і відкритість сприйняття. Так, Кіт, побачивши малого Ісуса у вертепі, вирішує, що не можна аби він мерзнув. Бо хоч поряд є Марія з Йосифом та звірі, але Ісусик в благенькій сорочці і його ніхто не гріє. Треба бути з ним, його зігріти і заспівати гарну пісеньку. Точно так, як ми хочемо бути одні з одними у різдвяну ніч, даруючи тепло.
 
Казка «Сни Богородиці» розповідає про маленьку Марію, її життя при Єрусалимському храмі, а найбільше – про її сни. Після різних денних занять, як-от доглядання квітів, прибирання, годування голубів, дівчинка молилася і «вирушала дивитися свої гарні сни. І прокинувшись, дуже ними чудувалася, бо не знала, що вони значать». А снився їй лев, який приходив з квіткою, снилися стрімкі водоспади, які співали хвалу Господу, а ще Марії «приснився храм, освітлений сонцем, і чоловік, що обіймає її за плечі». Дівчинка здивувалася, впізнавши у ньому Йосифа, який жив неподалік її батьків. Були й інші сни, які ми тепер знаємо, як біблійну історію. Але Марія тої історії тоді ще не знала, проте, приймала Божу волю і подарувала нам Різдво.
 
Сюжет «Трьох дарів ангелів» екологічно актуальний. Чоловік пішов до лісу по найкращу ялинку, але та вмовила не рубати себе, а запропонувала вершок поваленої сосни. Чоловік з доброго серця згодився. Коли тільки прийшов додому, то три дочки і дружина виглядали трохи розчарованими, бо принесене дерево було і рідким, і гілки були пом’яті. Але чоловік розважливо мовив: «Хтозна, часом і те, що здавалося не таким-то й гарним, виявляється найдорожчим і найславнішим… Нам із цим деревом буде радісно».
 
Справді, радість сталася. Вже коли сосну прикрасили, то вона стала гарнішою. І запах лісу додавав хаті святковості. А коли прийшла північ над різдвяним деревом появилося три ангели, які нагородили чоловікових дочок дарунками. Найстарша одержала дар лікувати – і людей, і звірів. Середня – дар красивого голосу для співу. А наймолодша – дар слухання, після якого всім, хто їй говорив, ставало легше.
 
Завершальна «Казка про старенького Авеля» розповідає про появу зими від снігових ягнят, з якими Авель гуляє горами. І хоч він добре знає всі стежки, але одного разу не встиг на Святвечір вернутися додому, тому знайшов печеру, щоб там перебути. Викресав вогню, ще хтось залишив з літа оберемок сіна, і на ньому задрімав. А потім був сон, в якому Авель ще раз знайшов ту ж печеру, але вогню вже не треба було, бо з неї било світло, а всередині знаходилися Марія з малим Христом…
 
Казки Богдани Матіяш справді спокійні і теплі. Часом буває ледь смутку, але натомість виростає квітка радості, яка приємним запахом шириться для усіх. П’ять казок-пелюсток Різдва цієї книжки – добрий дарунок і для малих, які захопляться світлими і красивими персонажами, і для великих, які одержать прості рішення для мирного співбуття – любов, відкритість, щирість, відданість… Себто всі ті риси, за які ми є Божими дітьми.
 
Василь Карп’юк
 
Джерело: ZAXID.NET

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage