0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Статті

по:
В період з:
"Фелікс Австрія": про минуле рідного міста
Random

Христина Лушина, ВВС Україна

Спеціально для шанувальників сучасної української літератури у просторах інтернету уривок із нового роману Софії Андрухович "Фелікс Австрія" з’явився ще до виходу у світ самої книги. У цьому шматочку описано Станіславів (тепер Івано-Франківськ) кінця ХІХ - початку ХХ століття з його атмосферою типового міста Галичини часів Австро-Угорської імперії.

У процесі написання роману "Фелікс Австрія" авторці допомогли численні історичні монографії, нариси та спогади, тому в книзі відбилися найрізноманітніші джерела: від листів митрополита Андрея Шептицького своїй матері до номерів газети "Kurjer Stanisławowski" за 1900 рік.

Зав’язка історії доволі урбаністична. Розповідь про життя і курйози однієї сім’ї ілюструється на тлі епохи "щасливої Австрії", де місцеві жителі захоплюються ілюзіоністами, карнавалами, новомодними корсетами та пишними гостинами. Читаючи роман Софії Андрухович, можна ґрунтовно поповнити свій словниковий запас галицької говірки, адже пояснення до усіх діалектних слів є одразу ж в кінці кожної сторінки.

"Я уявила, що в цей момент, коли кочусь на ровері під пахучими липами, - міркує головна героїня, прямуючи за свіжою рибою на базар - владика Андрей жує ранковий бішкопт і дивиться на мене з вікна свого кабінету".

Крізь весь роман проходить життєва історія жінки, яка стала служницею у домі місцевого лікаря Ангера. Завдяки йому після смерті своїх батьків у пожежі Стефанія Чорненько отримала прихисток, хоча в якості "подяки" стала служницею, подругою і сестрою лікаревої дочки Аделі.

"Родзинкою" роману є нестандартний сюжет: немає потреби вкотре знайомитись, наприклад, із любовним трикутником або нерозділеним коханням двох молодих людей, чиї батьки проти їхніх стосунків. Натомість перед читачем постають долі двох жінок, що з’єдналися в один ритм. Абсурд ситуації в тому, що які б конфлікти у них не виникали, вони не можуть покинути одна одну - Аделя через свою безпорадність, а Стефанія - через прив’язаність до господарки і невміння уявити своє життя без її сім’ї.

Понад те, авторка вирішила урізноманітнити сюжетну лінію ще більше, поклавши в її основу реальну історію про таємничого шахрая-ілюзіоніста та безпритульного хлопчика Фелікса, якого той намагається викупити у сім’ї через аномальну гнучкість тіла малюка.

Загалом характери героїв нерозривно пов’язані із атмосферою самого міста Станіславів. Спостерігаючи за особистим життям Аделі та залишаючись його невід’ємною частиною, Стефанія невимовно страждає, адже не в змозі влаштувати своє. Хоча сама у цьому собі не зізнається: вона дала слово помираючому лікарю Ангеру, що буде біля його дочки до кінця. Але що стається із жінкою, якій немає кому подарувати свою любов? Стефанія шкодує про втрачене замолоду кохання, звинувачуючи в цьому Аделю. Врешті-решті, останньою краплею для служниці стає сцена, де Аделя з отцем Йосифом обіймаються. Неправильно зрозумівши побачене, вона впадає у відчай, через що зриває святкування дня народження господарки.

Після шаленого скандалу двоє жінок по-іншому сприймають одна одну, врешті висловивши все накипіле за роки нестерпного співжиття. Почуття обов’язку? Обіцянка? Звичка чи відчуття сестринської спорідненості?

Останні сторінки роману "Фелікс Австрія" лише наводять на здогад, чому Аделя і Стефанія так і не змогли покинути одна одну. Прикметно і те, що це розуміння, як і початок їхнього знайомства, приходить знову з вогнем - Стефанія підтримує Аделю в палаючому будинку…

Варто додати, що цей роман значно відрізняється від попередніх, адже він написаний після 7-річної перерви, і є вже не таким егоцентричним як, наприклад, попередня "Сьомга", де авторка ще досліджує себе на здатність бути письменницею.

На тлі побутового опису і захопленого очікування непередбачуваної розв’язки історична лінія дещо губиться. Однак прискіпливий читач буде умиротворений численними описами автентичних процесів миловаріння, станіславівських кафе, ресторацій, майстерень та інших закутків цього міста "щасливої Австрії". До слова, за атмосферністю і деталізацією описів цей роман дещо нагадує так званий "львівський цикл" у романах польського автора Марека Краєвського.

Завдяки уважності до деталей, ілюстрації меланхолійної ідилії життя на Галичині початку минулого століття та опису моральних переживань у класичній тогочасній сім'ї, роман Софії Андрухович буде актуальний як для прихильників класичних романів, так і для тих, хто цікавиться історією, адже через призму особистостей можна глибше пізнавати характер історичного відрізку часу.